Склад:
діюча речовина: прегабалін;
1 капсула містить прегабаліну 75 мг, 150 мг або 300 мг;
допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, тальк;
желатинова капсула 75 мг: желатин, заліза оксид жовтий (E172), титану діоксид (E171), заліза оксид червоний (E172), заліза оксид чорний (E172);
желатинова капсула 150 мг: желатин, заліза оксид червоний (E172), заліза оксид чорний (E172), заліза оксид жовтий (E172), титану діоксид (E171);
желатинова капсула 300 мг: желатин, заліза оксид чорний (E172), заліза оксид червоний (E172).
Лікарська форма. Капсули.
Основні фізико-хімічні властивості:
капсули 75 мг: тверді желатинові капсули, кришечка та корпус світло-коричневого кольору, які містять кристалічний порошок білого або майже білого кольору;
капсули 150 мг: тверді желатинові капсули, кришечка та корпус коричневого кольору, які містять кристалічний порошок білого або майже білого кольору;
капсули 300 мг: тверді желатинові капсули, кришечка та корпус темно-коричневого кольору, які містять кристалічний порошок білого або майже білого кольору.
Фармакотерапевтична група. Протиепілептичні засоби. Код АТХ N03A X16.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Діюча речовина – прегабалін, що є аналогом гамма-аміномасляної кислоти ((S)-3-(амінометил)-5-метилгексанова кислота).
Механізм дії
Встановлено, що прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею (a2-дельта-протеїн) потенціалзалежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі, необоротно заміщаючи [3H]-габапентин. Передбачається, що таке зв’язування може сприяти прояву аналгетичного і протисудомного ефектів прегабаліну.
Невропатичний біль
Прегабалін ефективний у пацієнтів з діабетичною нейропатією та постгерпетичною невралгією.
Встановлено, що при прийомі прегабаліну курсами до 13 тижнів при дозуванні двічі на добу та до 8 тижнів із дозуванням тричі на добу ризик розвитку побічних ефектів та ефективність препарату були однаковими.
При прийомі курсом тривалістю до 13 тижнів зменшення болю спостерігалося на перший тиждень і ефект зберігався протягом періоду лікування.
У 35% пацієнтів на фоні прийому прегабаліну та у 18% пацієнтів, які отримували плацебо, відмічалося зменшення індексу болю на 50%. Серед пацієнтів, у яких не виникало сонливості, таке покращання спостерігалося у 33% пацієнтів, які отримували прегабалін, та 18% пацієнтів, які отримували плацебо. Сонливість відмічалась у 48% пацієнтів, які отримували прегабалін, і у 16% пацієнтів, які отримували плацебо.
Фіброміалгія
Виражене зниження больової симптоматики при фіброміалгії спостерігалося у пацієнтів, які отримували прегабалін в дозі 300-600 мг на добу. Ефективність доз 450 мг і 600 мг на добу були подібними, однак доза 600 мг на добу зазвичай гірше переносилася.
Крім того, на тлі застосування прегабаліну відзначалося поліпшення функціональної активності пацієнтів, а також зменшення вираженості порушень сну. Застосування прегабаліну в дозі 600 мг на добу призводило до більш вираженого поліпшення сну, в порівнянні з дозою 300-450 мг на добу.
Епілепсія
При прийомі препарату тривалістю 12 тижнів при дозуванні 2 чи 3 рази на добу ризик розвитку небажаних реакцій і ефективність препарату для режимів дозування двічі та тричі на добу були подібними.
Зменшення частоти судом спостерігається вже на 1-му тижні прийому препарату.
Генералізований тривожний розлад (ГТР)
Зменшення симптомів ГТР спостерігалося на першому тижні лікування. Після 8 тижнів лікування 50% зменшення симптоматики за шкалою тривожності Гамільтона (НАМ-А) відзначалося у 52% пацієнтів, які отримували прегабалін, і у 38% пацієнтів, які отримували плацебо.
Фармакокінетика.
Фармакокінетичні показники прегабаліну були подібними у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які застосовують протиепілептичні препарати, і пацієнтів із хронічним болем.
Абсорбція. Прегабалін швидко всмоктується при пероральному прийомі натще і досягає максимальних концентрацій у плазмі протягом 1 години після разового та повторного застосування. Біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні становить ≥90% та не залежить від дози. Після повторного застосування рівноважний стан досягається через 24-48 годин. При одночасному прийомі з їжею максимальна концентрація (Cmax) зменшується приблизно на 25-30%, і час досягнення максимальної концентрації (tmax) сповільнюється приблизно на 2,5 години. Однак застосування прегабаліну одночасно з їжею не мало клінічно значимого впливу на ступінь його абсорбції.
Розподіл. Видимий обсяг розподілу (Vd) прегабаліну після перорального прийому становить близько 0,56 л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові.
Метаболізм. Прегабалін практично не піддається метаболізму. Після прийому дози радіактивно міченого прегабаліну приблизно 98% радіоактивних речовин визначалося в сечі в незміненому вигляді. Частка N-метильованого похідного прегабаліну (основний метаболіт прегабаліну, що визначається у сечі) становила 0,9% від введеної дози. Не відмічено ознак рацемізації S-енантіомера прегабаліну в R-енантіомер.
Виведення. Прегабалін виводиться із системного кровообігу у незміненому вигляді переважно за рахунок екскреції нирками. Середній період напіввиведення прегабаліну дорівнює 6,3 години. Плазмовий і нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні кліренсу креатиніну. Пацієнтам з порушенням функції нирок, а також пацієнтам, яким проводять гемодіаліз, необхідно коригувати дозу препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Лінійність/нелінійність. Фармакокінетика прегабаліну при застосуванні в діапазоні рекомендованих добових доз носить лінійний характер. Міжсуб’єктна фармакокінетична варіабельність є низькою (менше 20%). Фармакокінетика прегабаліну при повторному застосуванні є передбачуваною на підставі даних разового дозування. Таким чином, немає потреби у моніторингу концентрацій прегабаліну в плазмі крові.
Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів
Стать пацієнта не чинить клінічно значущого впливу на концентрації прегабаліну в плазмі крові.
Порушення функції нирок
Кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім того, прегабалін ефективно видаляється з плазми при гемодіалізі (після 4 годин гемодіалізу концентрації прегабаліну в плазмі крові знижуються приблизно на 50%). Оскільки виведення нирками є основним шляхом виведення препарату, пацієнтам з порушенням функції нирок необхідно знижувати дозу препарату, а після гемодіалізу – приймати додаткову дозу (див. розділ «Спосіб застосування та дози», Таблиця 1).
Порушення функції печінки. Спеціальні фармакокінетичні дослідження за участю пацієнтів з порушенням функції печінки не проводились. Оскільки прегабалін не зазнає істотного метаболізму та виводиться переважно нирками у вигляді незміненого препарату, то малоймовірно, щоб порушення функції печінки могло впливати на концентрації прегабаліну в плазмі крові.
Пацієнти літнього віку (понад 65 років). Кліренс прегабаліну з віком має тенденцію до зниження, що відображає вікове зниження кліренсу креатиніну. Літнім пацієнтам з порушеною функцією нирок може потребуватися зниження дози препарату (див. розділ «Спосіб застосування та дози», Таблиця 1).
Клінічні характеристики.
Показання.
Невропатичний біль.
Лікування невропатичного болю у дорослих при ушкодженні периферичної та центральної нервової системи.
Епілепсія.
Додаткова терапія парціальних судомних нападів із вторинною генералізацією або без такої у дорослих.
Генералізований тривожний розлад.
Лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.
Фіброміалгія.
Відпускається за рецептом.
